Переклад пісні La foule (Натовп) — Édith Piaf (Едіт Піаф)

Переклад пісні La foule (Натовп) — Édith Piaf (Едіт Піаф). Випущена 1957 року.

Пісня перекладалася зі щонайбільшим використанням українських слів

Je revois la ville en fête et en délire
Suffoquant sous le soleil et sous la joie
Et j'entends dans la musique les cris, les rires
Qui éclatent et rebondissent autour de moi
Et perdue parmi ces gens qui me bousculent
Étourdie, désemparée, je reste là
Quand soudain, je me retourne, il se recule,
Et la foule vient me jeter entre ses bras...

Emportés par la foule qui nous traîne
Nous entraîne
Écrasés l'un contre l'autre
Nous ne formons qu'un seul corps
Et le flot sans effort
Nous pousse, enchaînés l'un et l'autre
Et nous laisse tous deux
Épanouis, enivrés et heureux.

Entraînés par la foule qui s'élance
Et qui danse
Une folle farandole
Nos deux mains restent soudées
Et parfois soulevés
Nos deux corps enlacés s'envolent
Et retombent tous deux
Épanouis, enivrés et heureux...

Et la joie éclaboussée par son sourire
Me transperce et rejaillit au fond de moi
Mais soudain je pousse un cri parmi les rires
Quand la foule vient l'arracher d'entre mes bras...

Emportés par la foule qui nous traîne
Nous entraîne
Nous éloigne l'un de l'autre
Je lutte et je me débats
Mais le son de sa voix
S'étouffe dans les rires des autres
Et je crie de douleur, de fureur et de rage
Et je pleure...

Entraînée par la foule qui s'élance
Et qui danse
Une folle farandole
Je suis emportée au loin
Et je crispe mes poings, maudissant la foule
qui me vole
L'homme qu'elle m'avait donné
Et que je n'ai jamais retrouvé...

Я знову виджу святкове та захоплене місто,
Те, що задихається від сонця і радости,
І я чую в гуді крики, сміх,
Які лунають та спалахують навколо мене.
І втрачена серед цих людей, які мене штовхають,
Оглушена, розгублена, я залишаюся тут,
Коли знічев'я я повертаюся, він відступає,
І натовп кидає мене в його обійми.

Знесені натовпом, який нас тягне,
Вабить нас за собою,
Притиснуті один до одного,
Ми становимо одне ціле.
І потік без зусилля
Нас підштовхує, пов'язаних один з одним,
І нас залишає обох
Розквітлими, сп'янілими та щасливими.

Вабні натовпом, який рине
І пляше
Божевільну фарандолу,
Наші обидві руки залишаються з'єднаними.
І іноді підштовхуються
Наші два сплетені тіла злітають
І знову падають
Розквітлі, сп'янілі та щасливі.

І радість, осяяна його посмішкою,
Мене пронизує і відбивається в глибині мене,
Але знічев'я я скрикую серед сміху,
Коли натовп вириває його з моїх рук.

Знесені натовпом, який нас тягне,
І вабить нас за собою,
Нас віддаляє один від одного,
Я борюся і відбиваюся,
Але звук його голосу
Задихається у сміху інших,
І я кричу від болю, від люті та від сказу
І я плачу...

Вабні натовпом, який рине
І пляше
Божевільну фарандолу,
Я віднесена вдалину
І я стискаю мої кулаки, проклинаючи натовп,
Який в мене краде
Людину, яку він мені подарував,
І якого я ніколи не знайду...

Першотвір пісні: